Плутанина… Війна… Чи вистава?
Як вистава, то хто автори?
Що кричати: ганьба або слава?
Чий сценарій? Чиї прапори?
Скільки грошей давали за голос?
А за душу? За совість?.. Не так?!
Ще не раз перепишуть літопис
Й на птахів перетворять комах.
Заблукали ми в цій круговерті
Й товчемося навколо печі.
То ж за волю стояли до смерті!
А тепер задля чого мечі?
Чи знайдеться єдина людина,
Що впіймає в цім галасі сенс?
Ні! Ніколи! Бо сенсу – краплина,
І розподілу довгий процес…
Веселіться, допоки є сила,
Бо летить вже із півночі сніг:
Вони вже нагострили їх вила,
І ви вже їм вклонились до ніг...
Зупиніться, хоча б на хвилину!
Подивіться: навіщо ви тут.
Й повертайтесь, допоки країну
Не втопив цей безжалісний бруд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40926
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.09.2007
автор: АННАрхия