Безневинно хто полає,
Чи недобре заподіє,
Зла ближньому не бажаю,
А лиш щиро пожалію.
Прощаю і співчуваю,
Подумки благословляю,
Щастя, радості бажаю,
Може в нього їх немає.
Злиться доля, люди зляться,
Бо здоров’я й сил немає.
Де ж на всіх всього набратись,
Завжди чогось не вистачає.
Кому розум в тяжку ношу,
Серця і душі немає,
Совість стоптав, як порошу,
Інших ганить й поганяє.
Той мурує, той руйнує,
Хто останнє пропиває,
Ті працюють, ці гендлюють,
Багатії чуже хапають.
Олігархам завжди мало,
В удови останнє забирають.
Мільярдерів більше стало,
Честі не було й немає.
Все купляється і продається,
А в головах вітер віє.
У дикунство люд несеться,
Хай Господь їх пожаліє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409248
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.03.2013
автор: БГІ