Не травіть мені душу, тирани,
Не кидайте камінням, прошу.
Не чіпайте незгоєні рани,
Які кров'ю, мов ріки течуть.
Не вбивайте останню надію
В те, що все-таки зміниться люд,
Бо інакше померти волію,
Аніж жити посеред іуд.
Не травіть мені душу, тирани,
Не найкраща для вас я мішень,
Бо знайдете отруту в стакані,
Як настане для всіх судний день.
Божий суд для вас стане кривавим -
За гріхи всі заплатять сповна.
Мої сльози - то ваша отрава,
Ви ж їх мусите випить до дна.
//14.03.13//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409210
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2013
автор: Marisong