Знайшли мене сиві околиці,
між стопами – зірвані паростки -
і спазмами кішка волочиться
моїми дрібними слідами
Зі старості зморшками дихає -
у повенях грунту втопає -
не знає…
Навчив розчинятися
у заростях диких безлюдностей
в розбещених тишею клітках,
між прорізів – димні сугестії
плачуть ,
як діти…
Пірнаю кошачими літрами,
хвостатою дикістю простору
і пазурі точаться кліткою
і небо видовжує очі
охоче…
Терпи мене віддано,
навчи повертатись доспілою
із чорними мітками вечора
вірою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409063
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: Іванна Шкромида