Кожен рядок в катрені написаний в іншому розмірі, але повторюються в наступному катрені.
Чуєш,
як дзвенять напружено й гостро
струни-рядки на ладах віршотворіння?
Стукають в пам"ять, як бажані гості,
во ім"я твоє і пісні во ім"я.
Знаю,
стугонять не в такт і не в розмір,
рвуть посторонки,
на шматки бризкають строфи.
Лише для того, щоб березня розквіт
спинив на бігу і роки, і строки.
Слухай,
як у тебе сила з безсиллям
так гармонічно сплелись у вічний поклик?
Тільки одного у Бога просив би,
щоб весни в тобі ніколи не змовкли.
Бачиш,
як на долоні роки квітами,
як на екрані у кіно - чітко й виразно.
Хочу одного у Бога просити -
щоб ішли ми усіми світами разом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409000
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: Славомир