Із потойбіччя сонні мари,
прийшли із схованок сновид.
Мурло згодоване на нарах
на троні всілось, як ведмідь.
Престол обсіли ідіоти,
куди не глянь сидить гібрид.
Із вурдалаків - кіпріотів,
хрестив для себе людоїд.
Халяви лижуть уркаїнці,
В подобі тілом та чужі.
Зїдять і матір за червінці
в гнилім болоті, як вужі.
Геть обнагліли шарлатани.
Гуляє в нетрях крокодил.
Обсіли душу вуркагани,
укрили хмари небосхил.
Собаки сучі, ПідеРили,
потвори пекла, хижаки.
Бодай скоріш ви десь почили
щоб вас сточили хробаки.
Щоб вас розвіявав в полі вітер.
Журба за вами не стоїть.
Господь за вами ноги витер
у сивім мороці століть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408947
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 14.03.2013
автор: Дід Миколай