І тривають, тривають пожежі
На околицях мого мозку.
Хтось так пильно за мною стежив –
Хтось, з обличчям із сірого воску,
Доки я вибирав шляхи,
Що вели у нікуди й нізвідки,
Доки лютий вганяв цвяхи –
(методично лишаючи мітки)
В ненароджене
тіло
весни…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408902
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: Антон Срібний