(У співавторстві з Марченко Ярославом)
* * *
Мов бісер, зорі ясні, всесвіт розкидав,
сиджу вночі на голій полонині,
і розумію, що не жив би - виживав,
якби не був в цей час, де живу нині.
* * *
Карпати ніжно обняли весну за плечі,
Лунають в небесах пісні - весни предтеча,
Промінням зігріває сонце життєдайне -
Весна нарешті завітала сонцеграйна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408895
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО