***

А  за  горами  осінь  просила  пробачення
У  тієї  гордості,  що  втрачена,
 без  передбачення
 втрачена...
Від  Бога  лилося  прощення,
Від  Бога  була  благодать.
 А  скільки  ж  я  осені
 мушу  прощать?
Замкненість  "вільного"  простору,
Обмеженість  в  скупості  дій,
 Молитви  невідомому  господу...
 А  може  це  їй  ?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408731
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Дорошенко Юлія