Тобі трохи жаль і мені жаль,
Привикаєш, - немов своє,
Але доля зриває вуаль
І боляче б’є.
Твоє здивування, мій спокій
Давно вже посеред химер.
Дні скачуть, немовби роки –
Я інший тепер.
Трохи кращий, чи трохи гірший,
А далі наступний урок.
Жаль, що будуть інакші вірші,
Уже не для двох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408719
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Мірошник Володимир