Брудний, посивілий безхатько
У мотлох на дворі поліз.
А було колись його батько
На море сім»ю їх привіз.
Матуся сміялася з ними,
Хитався на хвилях матрас.
З людьми чи подіями злими
Він вигнанцем став серед нас.
І в ньому, як в кожній людині,
Є серце і в грудях журба,
Що пахне погано він нині,
Що в світі так мало добра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408696
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Геннадій Деснянський