Чому, берізко, плачеш ти весною,
Коли останній сніг біжить рікою,
Чорнішаєш, в печалі оповита,
Так мила серцю, але сумовита?
Поглянь, пташки зібралися навколо
І утворили над тобою коло,
Веселим щебетом просканували,
Чудні сережки рясно почіпляли.
У небі розбігаються хмаринки,
Не хочуть бачити твої сльозинки.
А ось і дятел стукає у сквері,
І веснонька пройшла крізь сніжні двері —
Лелітки порозкидує врочисто,
Зігріє душу щиро, променисто,
Шовково-білим платтям заквітчає,
Смарагдами голівку увінчає.
І будеш ти — найкраща наречена,
У сонячній усмішці золоче́на. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408528
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Lana P.