Усе, що тут – для вас!
Це не бруд: істина не потребує прикрас.
Істина немислимо проста
І дарма, що в кожного своя,
В кожній істині є й своя правда.
Можна всі істини пізнати й не будеш знати, де твоя!
Твоя ота світла, чиста, бо Єдина,
з якою йтимеш навіть на поразку…
Через тисячі падінь до Вершини -
На голові корона і потрапив в казку!
Шукай свою Істину!
Прямуй завжди з своєю Істиною!
Відстоюй свою Істину Єдину!
Тоді досвід передай учню й сину!
Тоді не блукатимеш в океані без прибою!
І ближні завжди скажуть «Тебе я не покину!»
Усе, що в світі – для нас!
Я пригледівся й побачив міріади прикрас…
Шлях був довгий,
Невблаганний і тягучий…
Бачив свіжий гай, стрімкий Стрий,
Там безлюдно, світ бетонний.
Наступав цей світ на мій власний,
Чавив наче дрібну комаху…
Іджа Ламітп Цьодиіч Летючий
Виживав за допомогою нюху і…
І летів, від мене навіть.
А я не літав, бо біг. Навіть так.
Просто знав, що не отруять
Казками, ніби я не літак.
Розбігався, іще й іще, ще, ще…
Тривала злітна моя смуга,
Підіймала й підіймалася все вище.
Тим часом, світ мій сокіл, а не муха.
Шлях стелився, розростався
Праворуч, ліворуч. Завертало часом круто.
Мій грифон вже світу не боявся.
Золотом злітні смуги прошито,
Ними не біжу, а долаю простір
За долю тисячну секунди…
Секунди.. секунди.. ..кунди.. ..ди..
Марнославно, на ганьбу, на позір.
Бо довго біг і не задумувався куди…
Куди.. куди.. ..ку.. ..ди.. ..кРу.. ди.. ..крути…
Кругом Ти був, не пристав нігде.
Хоч на ту ж секунди долю,
Щоб добре вник що то таке.
Стій. Шматочок хліба вділю.
Розкриті дороги,
всі бачені шляхи.
Не бували там мої ноги,
Їх бачили мої птахи.
І не дарма нічого,
Позлітались стаї.
Я добився світу свого,
Це тільки крихта мрії.
Пригодиться все, що не зайве,
А не існує крихти зайвого!
Тупа дрібниця, що в життя прийде,
Щомиті переліплює мене нового!
Керівництво цим мистецтвом потаємне
І мети розкрити я не можу.
Зараз мій світ мене замкне.
І.. і великий світ потривожу.
Добився світу свого,
Це тільки крихта мрії.
Мрія – стати над собою богом,
Істина не має бачити ніколи теміні нічної…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408446
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: Dingo Барський