Рядок читаю,дивлюсь в букву кожну:
"Страшні слова,коли вони мовчать..."
І як читаю,то ніяк не можу
Безкрайо ці слова не вшанувать,
Але,чесно кажучи,геть я не розумію,
Ну все-таки нащо шукати новії слова?
Адже віршу ціна-вкладені в вірш думки й мрії,
А слова,як казали колись,-полова!
То інша справа-які знайти нові ідеї?
Затерті більшість з них людським чуттям,
Але як в тебе мислення новеє,
Ти знайдеш їх хоч кілька за життя.
А що слова?Пораджу я "Забий".
Як,пишучи,сенс виклали на папір руки,
То дорікне тобі хіба святий,
Як вклеїш в вірш словечко й "на три букви"
Ото можливо,думаю,хіба що,
Невправне слово вірша пригірчить,
Та ще,щоб вірш зміцнить і осучаснить,
Не гріх неологізм в нього вкле́їть.
Пробачте,пані Ліно,я вас дуже прошу,
Що вам кажу щось так нахабно і не в лад,
А ви ж несли ту поетичну ношу
Нарівні з тими,перед ким я жирний з...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408409
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: Доктор Оппенгеймер