Колись так писалось, слова вмить лягали
Та час проліта, і що я тепер
Мене як ганчірку що с полу віджали
Та витерли ноги і так я помер
Ви все прикидались, не знали це друзі
Я з ними ругався бо так я кохав
І ось лише серце в розбещеній тузі
Від вас я напам’ять з собою забрав
Так я вже помер, але скоро рожуся
Як сонечко ранком я знову зійду
Таких як ви є, я вже не боюся
На таких як ви є, я сотні знайду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408257
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: ShuRa