Постукала. У відповідь - ні звуку...
Окрикнула - озвалася луна.
До милості протягувала руку -
у пригорщі вливалася вина.
Дрібним насінням падала у долі.
Зрадливо роздобріла глухота
сонливо колисалася поволі,
навощувала скупістю вуста,
заціплювала серце очманіле...
А Янгол плакав зорями у сни
за тим добром, що в душах відболіло
чи й може вмерло, Боже, борони...
Постукала. Озвалась тільки тиша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408252
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: Адель Станіславська