Володіти людьми чи просто чужими душами,
відчинивши вікна, вимальовувати їх контури
слухати вулиці, забиті нестримними віршами,
дивитись у очі, пожовклі такі, розтоптані.
Давно стало не модно жити епохами вічності,
виробляючи з ідей невдало поспішні розтини,
у всесвіті, де всі схожі, тисячі розбіжностей
канони життя бувають до болю таки сполохані.
Руками торкатися, на шматки розбирати тіло,
обвите самотністю, болючими гіркими спазмами
музика роз'ятрює все, що не зовсім ще обгоріло,
в людях іноді тісно, там все ділиться класами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408169
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: kore