Найплідніші роки́,
Найсвітліші думки́,
Сил - потоків ріки,
Серця ясне горіння
Школі я віддал́а,
Нею снила, жил́а,
Їй зростила, дал́а
Всі знання свої й вміння.
Вдячна є дітвора:
Квіти, щирі слова
І усмішка ясн́а –
Подаровані в свята.
І приємно мені,
Що несуть у душі
Не точені ножі,
А добра пребагато!
Але серце спіка,
Що я нині одна,
Хвора і самітн́я –
Ні дзвінка, ні візиту
Від колег. Темп такий,
Чи то крутить лихий?
Світ німий і глухий,
Хоч узутий і ситий.
P.S.
Написала вірш́а,
І сусідка прийшла,
Сирника принесл́а
З ягідќами брусниці.
І дзвінок пролунав,
Завуч школи спитав:
«Як здоров’я?
Й підняв
Крила зраненій птиці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408167
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)