Кохання зародилося в мені́.
З тих пір не знаючи споко́ю
Томлюся у жагучому вогні
Коли далеко, а не поруч із тобою.
Моя душа наповнена сповна:
В ній сяє сонце і буяють квіти,
Адже тепер я в світі не одна
Як можна цьому щастю не радіти!!!
Ти чуєш, радосте моя?
Не прагну до омріяної волі.
На віки-вічнії лише твоя
Інакшої не потребую долі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2013
автор: Вогнеслава (VOGNESLAVA)