Цю мудрість чули ми не раз -
там добре, де немає нас.
І ось - квитки вже на руках,
чекає нас сріблястий птах.
Нам митник, наче піаніст,
щось на комп"ютері натис,
печатку - в паспорт і вогні
Нью Йорк нам світить вдалині.
Неначе на ходу - в вагон,
в реальність переходить сон.
І - день за днем під стук коліс,
лиш пролітають назви міст.
На вісь свою автомобіль
намотує десятки миль,
погоня з потом на чолі
за горизонт, на край землі.
Туди, де мрія, де мета
надій туманом огорта,
що накінець на схилі літ,
у той далекий, милий світ
наверне доля нам коня !
...Під вишнею - уся сім"я,
щасливий український рід
на тлі вечірньої зорі.
А поки - штат Коннектикут,
учора - там, сьогодні - тут.
І перконує нас час -
там добре, де немає нас...
І закриває світ увесь
ось цей зелений папірець.
На нім сміється в цей момент
з нас довгогривий президент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408086
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: Славомир