Я сьогодні стомлений до краю,
Чахну байдаком на мілині.
Хоч би трохи радості мені,
Та хмарини сонця не віщають.
Ще настануть непогані дні,
Схожі до щасливих митей раю!
Я тому кріплюсь, бо добре знаю,
Що минають намисли сумні.
Як морозні каверзи старої
Березоль проталиною гоїть,
І пускає вниз її майно
Цівками бурхливого підйому,
І не в силі це змінить нікому,
Так мені ожити знов дано!
11.03.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408054
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 11.03.2013
автор: Рідний