Твій образ ночі - тихий?
Твій образ ночі - сон?
Твій образ - тепла постіль?
Її ніч - синій льон.
Де пелюстки - яскраві зорі,
Де чути плескіт хвиль ріки,
Де місячний холодний промінь
Легесенько торкається руки.
Бере за руку... і веде,
Вперед, по заспаній дорозі,
До хмар,у даль, в туман,
Чи, може, в чисті роси?
А ти ідеш в тривозі.
Схвильовано перебираєш коси.
Ідеш і ждеш, чекаєш дива
І, раптом, чуєш вдалині
Заграла музика журлива.
Чи на яву, ти думаєш, чи уві сні?
Не музика, то пісня солов'їна
Лунає у калиновім гіллі.
А ти, немов прокинулась, і бачиш
Наскільки ти далеко від землі.
Ти в небі вже, з зірками
Поруч тепер твоя стежина йде.
І впала пелена...Туману
Не видно вже ніде.
Лиш сонячний, ясний світанок
Тебе за іншу руку вже бере.
Бере й кладе у роси,
У трав і зелені розмай.
А роси ніжно миють твої коси.
І ти вже спиш, ранкова колискова
Звучить для тебе дотиком квіток.
А промінь сонця тихо й загадково
Укрив тебе, мов ковдрою з ниток.
Прокинулась...Знов вечір.
Чогось нового знову ждеш.
А місячна дорога знов паде на плечіі
І у казкову ніч тебе веде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407986
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: Ірина Гарасим`юк