У співавторстві з Рижулькою.
Жіноче Інь:
Моє життя як вірш недосконалий,
Перепиши його, тобі я дозволяю,
Зітри мої усі слова невдалі,
І допиши як я тебе кохаю.
Зміни акценти, інтонацію в словах,
Десь іншій наголос, і зовсім інші рими,
Щоб серце потонуло в тих рядках
І жило насолоджуючись ними.
Склади поему з наших почуттів,
В якій ми разом, сонячно щасливі.
І розкажи в ній , все що не зумів...
Про душ єднання зоряномрійливі.
Чоловіче Янь:
Моє життя як вірш недосконалий,
Перепиши його, тобі я дозволяю,
Зітри усі мої слова невдалі,
І допиши як я тебе кохаю.
Зміни минуле, вирви ті сторінки,
Де я без тебе і без мене ти,
Вдихни у серце радісні відтінки,
Позбав моє життя від самоти.
Даруй себе сьогодні, завтра, вічно,
Твій дотик – хміль, і збудження в крові,
Тобою я хворію вже хронічно,
До дурі, до безтями в голові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407760
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2013
автор: Руслан Воскобой