Частина перша
Розділ 5
Дім
Повернувши собі «Спарк», автоботи заходилися його лагодити. На запчастини вони розібрали корабель, на якому літали на планету «Тревор». Деталей виявилося достатньо, тому робота відразу закипіла: Рейчет вивчав креслення, які були закладені у комп’ютері корабля, Балкет подавав матеріали, Бамблбі та Праул зварювали деталі, Оптимус та Арсі лагодили системи керування, а Шершень упорядковував усю зброю корабля. Але роботи було багато, тому на наступний день друзі знову завзято продовжили лагодження крейсера. За цей день остаточно привели до ладу системи гіпердвигуна, озброєння та автопілот.
Оскільки автоботів було замало, щоб перемогти десептиконів, друзі вирішили повернутися на Землю з підкріпленням. Ввечері почали радитись, як злетіти на Кібертрон без перешкод. Було вирішено, що вночі вони злетять зі своєї бази, адже Рейчет додав у систему польотів корабля вертикальний зліт, як у гелікоптера.
Наступної ночі вони стрімко злетіли в небо та взяли курс на Кібертрон. Автоботи не знали, що сталося з їхньою планетою, яку вони покинули через війну з десептиконами, а тому хотіли якнайшвидше дістатися додому.
Всі дуже раділи поверненню додому. Проте наблизившись, побачили жахливе видовище: їхня планета, їхній рідний дім був наполовину зруйнований, але всюди майоріли прапори десептиконів. Автоботи запізно хотіли повернути назад, та їх побачили, і вже кілька бойових кораблів охорони та кораблі-буксири з притягальними променями вилетіли назустріч. Автоботи не могли нічого вдіяти, бо були у пастці, -- лише чекали, коли приземляться на Кібертрон, щоб спробувати втекти. За той час, що їх транспортували, друзі прийняли повну бойову готовність. На щастя, вони знали тут кожний куточок і могли легко використати усе, що потрібно та навіть більше…
Коли охорона доставила крейсер «Спарк» на планету, автоботи не гаяли часу. Вони миттєво ввімкнули автоматичну систему оборони та в хаосі, що наростав кожної хвилини, повибігали з корабля. Проносячись повз кораблі десептиконів, автоботи закидали їх гранатами та попрямували просто в генераторний корпус, що знаходився не так далеко від космопорту. На вулицях міста їм зустрілось декілька бойових десептиконів, але автоботи швидко вимкнули їх та попрямували далі. На вході до генераторного корпусу чатувало ще декілька ворожих солдатів, але вистрілами з бластерів їх теж вбили. Автоботи швидко попрямували у відсік головного генератора та, як тільки встановили останню детонаторну бомбу, у приміщення вбіг взвод десептиконів. Прийшлося відкрити вогонь, проте сили були не рівні. Десептикони швидко оточили їх і, знешкодивши зброю, заарештували. Коли справу було зроблено, переможно увійшов Мегатрон.
-- Ви будете покарані належним чином, але не зараз. Через два дні у нас свято – День Вшанування Правителя. Вас чекає показова страта на головній площі, -- із зловтіхою повідомив він.
Автоботів повели вулицями Кібертрона під переможні вигуки ворогів. Друзів кинули у велику камеру, де утримувався ще один понівечений робот. Придивившись, вони впізнали Джаза -- командуючого розвідкою. Він також мав стати головною розвагою свята.
-- Джазе, невже це ти? – спитав Праул.
-- Так, -- зрадів Джаз, -- мене тримають тут вже два тижні!
-- Розкажи, що сталося за нашої відсутності? – спитав Оптимус.
Джаз розповів, що коли кораблі полетіли на бій с десептиконами, наземні війська зайняли бойові позиції та стали чекати повернення своїх друзів чи атаки ворога. Чекати довелося не довго. Скоро на орбіті показалося багато кораблів. Радари нічого не показували, а свої кораблі не виходили на зв'язок, тому автоботи відкрили вогонь із протиповітряних ракет. Частину кораблів вивели з ладу, але інші продовжували наближатись і врешті-решт викинули десант із кількома тисячами наземних військ. Оборонні споруди та війська автоботів не змогли протистояти навалі десептиконів, тому почали втрачати позиції, а потім і весь Кібертрон. З пораненими десептикони розбирались на місці, а вцілілих повкидали за грати. Із столичної гвардії вижило приблизно три сотні військових, а по всій планеті не більше двох тисяч солдатів.
-- Але ж цю в’язницю будували автоботи. Тут навмисно зроблені потаємні ходи для таких випадків, – нагадав Рейчет.
-- А що нам з того, що ми виберемося. Нас все одно спіймають і вб’ють, – відказав Джаз.
-- Ти частково правий, але якщо ми маємо крейсер «Спарк» і вмонтовану в нас зброю, то можна і спробувати, – спокійно зауважив Шершень.
-- «Спарк»? Це ж найкращий корабель з усіх, що ми мали, – аж підскочив від радості Джаз. – До того ж, ми встигли передати радіосигнал усім вільним автоботам, щоб вони не поверталися на Кібертрон, а летіли у заздалегідь обговорене нами місце зустрічі, – повідомив Джаз.
-- Тоді давайте вибиратися звідси, – поквапив друзів Бамблбі.
-- Але навіть якщо «Спарк» відірветься від переслідування буксирних і бойових кораблів десептиконів, то не зможе сховатись від притягального променя на планеті, – з сумом зауважив Джаз.
-- А це і не потрібно. До того, як потрапити в цю тюрму, ми заклали детонаторні бомби в енергогенератор, – радісно повідомив Балкет.
-- Я дивлюсь, ви про все подбали. Але потрібно ще відімкнути генератори тюрми, щоб усі автоботи змогли втекти, – розміркував Джаз.
-- Тоді уперед, адже необхідно ще захопити декілька ворожих кораблів, бо на «Спарку» усі не розмістяться – наказав Оптимус.
Автоботи відімкнули потаємний прохід в камері за допомогою «коду адміністрації» і вийшли в коридор тюрми. Вони швидко добігли до кімнати контролю, де було декілька охоронців. Автоботи вбили їх кількома влучними пострілами та відімкнули грати камер на всьому поверсі. На звуки пострілів збіглися десептикони. Вони заскочили наших друзів зненацька і мабуть вбили би їх, якби не вчасна допомога щойно звільнених автоботів. Проте вартові встигли ввімкнути сигнал тривоги і до кімнати керування вже бігла уся охорона в’язниці.
-- Що нам робити? – спитала Арсі.
-- Стрибати через вікна, тут вже немає грат – відповів Оптимус і проломив прохід у бійниці.
За ним вниз пострибали усі звільнені автоботи. Їм необхідно було пробігти півміста, щоб опинитися на космодромі, а усі десептикони були вже попереджені. Прийшлося їхати на максимальній швидкості. На їхньому шляху зустрічалося багато десептиконів, але розрізненими групами, тому автоботи дісталися космодрому, втративши лише п’ятьох солдатів. Масивні двері головного входу були зачинені. Але Арсі гарно ладила з технікою. Поки інші автоботи прикривали її, вона намагалася відкрити двері за допомогою панелі керування. Після чергової невдалої спроби у знервованого Балкета урвався терпець: « Дайно я спробую!» Він з усієї сили вдарив по панелі керування і в усі сторони полетіли іскри, а двері зі скрипом почали розсуватися. Автоботи ринули всередину. Розділившись, вони захопили «Спарк» та чотири поруч розташованих корабля. Звільнити крейсери виявилося не важко, бо розгублені десептикони, що не чекали такої зухвалої витівки, майже не опиралися.
На захоплених кораблях усі швидко розподілили обов’язки, найбільше уваги приділивши обороні. Вони по черзі почали злітати, а Арсі натиснула на кнопку детонації. Сильний вибух був чутний навіть у кораблях, що вже відірвалися від планети. Автоботи сподівались втекти, поки десептикони будуть оговтуватись після вибуху. Цей план вдався, але все-таки в космосі їх наздогнало десять винищувачів. Для крейсерів це не складало особливої загрози. Швидко розібравшись з ворогами, автоботи ввімкнули гіпердвигуни та взяли напрямок на станцію «Новий Кібертрон», де за словами Джаза базувалися уцілілі війська автоботів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407689
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2013
автор: Гетьман