Так, Тарасе! Все тепер, як було "під паном".
Краще б ми жили, Тарасе, вже під клятим ханом.
Тоді було не солодко, та ще мали волю:
Не хилили свої спини, під чиюсь долоню.
А тепер - все продали, честь свою зганьбили.
- «Де ж то зраді, гіркій зраді,вас, синки, навчили?»
- За копійку віддавати України душу.
Ні, Тарасе, - краще спи, бо ж як ти порушиш мирний сон
То божа кара упаде «на діти».
Вони мати свою бідну рішили зганьбити.
Ганьба ж їм! Свята правда хай їх покарає!
За матусю, що сьогодні - в злиднях погибає!
Чи ж то вам не стидно їй в очі зазирати?
Коли квіти… До ТАРАСА несете у свято?
Ні… не соромно, бо гроші очі замастили!
Гроші, гроші…із дітей собак поробили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407589
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)