Я не авторка, не поетка,
Я – скривавлене серце – навпіл!
Я не хустка і я не серветка,
Я ж бо піднятий вгору прапор!
Я не вірш – оберемок емоцій,
Я – букет з відчуттів різнотрав’я,
Не питай, на чиєму я боці –
Протиріччя у сОбі єднаю.
Я є світло, є Бог, я – любов!
Та болять мої збиті коліна
Підійматись і падати знов,
Адже, врешті, я просто людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407543
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: Юля Гармаш