Летіли гуси, шумно гелготіли,
додому несли весну на крилі.
Присіли трішки щоби відпочити:
Зірвали кригу в річці на воді.
Зустріла річка дочок своїх мило.
З руки Матуся в дзьобик напува.
Ой, як за зиму скучила за ними,
не відпуска, за крилоньки трима.
Звільни матусю наші білі крила,
сховалась вже, за обрієм зима.
Струмочки – внучки звечора до діла,
прилаштували весла до човна.
Запріг Протальник у барвінок шило.
Украв у Сніжня брата застіжки.
Позичив теплі сани в Олексія,
цілує в груди доли й миріжки.
Ой , гуси - гуси дітоньки маленькі,
летіть уже удалеч понад гай.
Хай напувають коней козаченьки,
нехай малює провесінь розмай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407466
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: Дід Миколай