Я мов в дитинство повернувся,
Де бачив радість і біду,
Згадав цей вірш і посміхнувся
На цю примовочку просту:
Молодий молоду
Повалив на льоду –
Уставай молода,
Бо холодна льода!
Неначебто я знову бачу:
Весільна пара йде з воріт,
Позаду діти радо скачуть
І молодим гукають вслід:
Молодий молоду
Повалив на льоду –
Уставай молода,
Бо холодна льода!
І я між тими хлопчаками,
Де двору витоптане дно,
У дивнім захваті і гамі
Кричу із ними заодно:
Молодий молоду
Повалив на льоду –
Уставай молода,
Бо холодна льода!
І так мені тепер тривожно,
І так цнотливо на душі,
Що знов почути те не можна,
Бо вже забулись ті вірші:
Молодий молоду
Повалив на льоду –
Уставай молода,
Бо холодна льода!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407399
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: Мірошник Володимир