Я не втішаюсь.
Чого втішатись?
То краще вішатись вже почать.
Жаліть себе –
Це і є початок
Свого кінця – і у цім печаль.
Просить, кривитись.
Та краще здохнуть –
В рот не полізе, хоч і нема.
Це замість крові
Червона вохра,
А замість щирості – лиш обман.
Я не втішаюсь,
І не чекаю,
Тому з тобою, тому все маю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407397
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: Мірошник Володимир