Вона не приймає чужого:
Лиш втопить або викида.
На берег виносить легкого,
Важкого накриє вода.
Вона розумніша за тебе,
Логічно навчилась судить.
Вода не тягнулась на небо,
Спокійно в землі все сидить.
Навчімося мудрості в неї:
Чого не судилось - не жди.
Ти садиш свої батареї,
І так ти не будеш завжди.
Своєму молися і дій
Навіщо свій час витрачати
На сотні не наших подій?
Проблеми на себе збирати.
Не знаєш? - Спитай у води.
Куди витікає напруга,
Вона завжди знає ходи,
У тому її вся заслуга.
P.S. Потрібно бути гнучким, як вода (Андрій Ворон)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407209
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2013
автор: Андрій Конопко