Коли дивлюсь на квіти я,
В них бачу гарну жінку.
Зійде уввечері зоря,
В ній бачу жінку-зірку.
По небі хмарка пропливе,
Немов чарівна жінка.
А вранці сонечко зійде,
Воно неначе жінка.
Бурлить, кипить у венах кров,
В тім винна гарна жінка.
Прийде недуга чи любов,
Вона також є жінка.
Коли я вибився зі сну,
Наснилась, мабуть, жінка.
На вулиці зустрів весну,
Вона моя сопілка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2013
автор: Ukraine55