Я так люблю всміхатись до людей.
Люблю всміхатись любому і долі.
Я знаю, що усмі́шка - Прометей,
Ним світло знесене в земні юдолі.
Я так люблю всміхатись навесні,
Чекати літа з у́смішкою, щиро,
Крапе́льку світла - у́смішку нести,
Шматочок радості, що зорі засвітила.
Усмі́шка мила двері розчиня,
Пом'якшує, навіть, зболілі душі.
Всміхатись починайте ще здаля
І мир між вами буде непорушний.
Я так люблю всміхатись до людей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407076
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2013
автор: @NN@