Я засинаю від промов твоєї
банальності.
Вже майже сплю, та будить мене
Холодний душ сучасної реальності.
Я задихаюсь знов від тиші
невагомості,
Та киснем свіжим наповняє
Нового віку час свідомості.
Я падаю униз через теперішню
брутальність.
Забій болить. Але його лікує
Чистих душ правдива геніальність.
Я тікаю від новітньої нації.
Та хіба ж вона сьогодні є?
Навкруги лише самі руйнації.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407001
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2013
автор: Ірина Гарасим`юк