Коли буде кохання помирати,
Ніхто не повезе його в лікарню.
Скоріше поведуть його до страти,
Хоча колись водили і в книгарню.
А там йому такі купляли книги,
Такі вірші читали аж до ночі.
Тепер воно для когось наче з криги,
Ніхто вже зігрівать його не хоче.
Коли буде кохання помирати-
За руку вже його не потримають.
Не будуть його душу цілувати,
Бо двоє цілий світ не відчувають.
Коли буде кохання помирати,
То стане просто пустка ще пустіша.
І чим тоді ту пустку заповняти?
Планета стане навіть холодніша.
Бо навіть якщо крильцями махає
Малий метелик-може буря бути.
Як страшно,що кохання помирає,
І ти не можеш це навіть відчути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2013
автор: Відочка Вансель