Приходить вечір ти чекаєш знов
Що він подзвонить але вже нема
Десь серед всіх своїх тих розмов
Ти розумієш що залишишся одна
Ні не прийду я більш уже до тебе
Не подзвоню і не скажу люблю
Давай забудем ,досить і не треба
Я не зміню думку свою
Усе що було поміж нами – гра
Чарівна гра весняного кохання
Але на дворі холодна зима
Іі нам теж час настав прощання
Хочеш забудь а хочеш збережи
Це твоє право я не відбираю
Але більше ти не чекай і не проси
До тебе більше я уже не прийду
В усьому цьому вина ти сама
Я був твоїм та ти не схотіла
Думала твій усе уже навіки
А втримати ти не зуміла
Я говорив , просив , благав та марно
Ти думала собі «він мій уже»
Аж раптом - ні і так на небі хмарно
А мене доля знов кудись несе
Я знову на коні – бувай здорова!
Подружки, гамір – я знайшов
Думай що хочеш – твоя справа
Але тебе я просто розлюбив!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406875
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2013
автор: Ruslan B.