Зима все, відступить не в змозі.
Морозом тисне, посипа сніжок.
Але весна вже, на порозі,
вже чути щебет, у саду пташок.
Земля спочила,вже й парує.
Вдихає ліс, перше тепло…
Підсніжник цвіт уже готує,
щоб ліс прибрати, в полотно.
Гойдає вітер, лозу тонку,
усе до долу, пригина.
Щоб та розплела вже косу,
щоб поспішила, розцвіла…
Щоб не барилась так весна,
та журавель вернувсь в гніздо.
Теплом зігрілась вся Земля,
щоб все навколо зацвіло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406795
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: ганна станіславська