я?

Я  -  жертва.
Ти  віриш  у  казки?
Ніколи  б  не  подумала...
які  ми  ніжні...

Я  мучусь?
Звіділь  такі  примарні  здогадки  взялись?
Ніколи  б  не  подумала...
ми  такі  творчі...

Я  стерплю?
ну  що  ж  можливо  в  іншій
якійсь  такій  дзеркальній
площині...
мабуть,  бо  мазохізмом  зараз  не  страждаю.

Скорюся?
Я  бачу  -  начитався  ти  віршів.
Уже  біжу,  корюся  і  здаюся,
і  ще  між  інших  душу  розтулю...
Угу-угу...
у  твої  брудні  руки...
і  на  додаток  серце  на  підносі
ех...все  ж  романтики  живуть  ще  на  землі...

Ну  хай  живуть,  мене  лиш  не  чіпайте.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406788
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: Незрозуміла