І які дурниці, що земне – пусте!
Сонячно у серці, – жити над усе.
Біль хвилює море попри всі єства.
А це ж як приємно, – дихати життя.
Мрія і надія з чарами очей
у колисці серця, в чудесах вечерь.
І лунають ранком бреньки каблука,
довкола окола скриплять яблука.
А з яким розмахом квітне гай, буяє!
Довкола окола скрипка пісню грає.
Дивовижна повінь, золота пора,
хай кохань первісна грає все життя.
І які дурниці, що життя – пусте!
Жити і любити, – бути над усе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40653
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.09.2007
автор: Vinnizkiy