Збірка віршів Частина 1

****  Чи  знаю  я…****

За  мотивами  твору:  «Хіба  ти  знаєш?…»  АВТОР:  Ірина  Кохан

************************************
Так,  ти  права,  цього  нажаль  не  знаю.
Не  знаю  я  ні  мову  квіт,  нажаль.
І  снів  твоїх  природу  я  не  знаю,
І  рік  потік  ніколи  не  спиняв.

Так,  океанів  гул  не  змушу  я  мовчати,
Та  чи  прийде  весна,  також  не  знаю  я,
І  я  не  той,  до  кого  промовляє,
Той  хто  все  відає  з  початку  до  кінця.

Я  як  і  ти  звичайная  людина,
Від  матері  і  батька  я  росту.
Але  все  ж  мушу  я  тобі  сказати,
Що  нам  дано  змінити  -  душу  свою.

Не  в  силах  ми  змінити  світ  навколо,
І  близьких  нам  людей  змінити  не  дано,
Але  дано  нам  душу  свою  вчити  
Любові,  милості  і  щирому  добру.

Тому  колючий  я  вінець  життя  приймаю,
Не  намагаюсь  розгадати  диво  я.
Я  лишень  хочу,  щоби  серце  моє  стало
Чистішим  хоч  на  крапельку  дощу.
________________________________________________

****  Пустеля  почуттів  ****

За  мотивами  твору:  «Пустеля…»  АВТОР:  Ірина  Кохан

****************************************
Скажи  мій  друг,  чого  боїшся  ти?
Пустель  палких,  без  жодного  життя,
Засніжені  обійми  кришталю,
Чи  полум'я  нестерпного  вогню.

Скажу  мій  друг,  чого  боюся  я.
Пустель  людських  без  щирості  й  добра,
Сердець  лихих  жалючих  наче  лід,
І  полум'я  моїх  гріховних  літ.
____________________________________________

****  Словесна  пусто-тінь  ****

 За  мотивами  твору:  «У  павутинні  нескінченних  фраз…»  АВТОР:  Ірина  Кохан

**************************************************
Слова,  одні  лише  слова,
Як  вгледіти  в  словах  
Хоч  крихту  почуття.
Хтось  каже  я  люблю,
А  завтра  придає.
А  дехто  і  без  слів,
Віддасть  життя  своє.

Слова  не  полетять
За  нами  в  край  землі.
Слова  не  зупинять
Хвороби  і  нудьги.
Нащо  вона  тоді,
Словесна  пусто-тінь.
Тому  щоб  навчились
Ми  чути  і  без  слів.
___________________________________________

****  Коли  стикаєшся  з  бідою  ****

За  мотивами  твору:  «Вічності.»  АВТОР:  Іванка  Прокопишин

*****************************************
Коли  стикаєшся  з  бідою,
Коли  образа  б’є  тебе  в  лице,
То  бачиш  ти  завжди  чудово
Хто  і  як  винен  в  тому  є.

І  вірно  ти  сказала  про  бездушність,
І  вічність  не  у  серці,  а  в  душі.
А  прагматичність  вірна  згуба,
Коли  заміниш  "я"  на  "ти".

Але  скажу  тобі  відверто,
Нам  легко  думати  про  тих,
Кого  хотіли  ми  змінити,
Та  як  змінитись  нам  самим.

Не  в  силах  ми  змінити  інших,
Бо  не  хотіли  б  і  самі,
Щоб  хтось  без  дозволу  і  згоди,
Змінив  би  нашії  думки.
_______________________________________________

****  ….ності  ****

 За  мотивами  твору:  «У  світі  забагато  ідеальностей.»  АВТОР:  Іванка  Прокопишин

********************************************
Нема  у  світі  ідеальності,
І  якщо  так  здалось  на  мить,
То  знай  в  твоїх  очах  оманливість,
І  ти  не  бачиш  світле  в  них.

Нема  у  світі  геніальності,
Бо  кожен  з  нас  окремий  світ.
І  нам  усім  дано  частинками
Талантів  геніальний  світ.

Нема  у  світі  і  банальності,
Простих  речей  приємний  світ.
Не  міряйся  з  людьми  маленькими,
Бо  хто  найменший  той  велик!
___________________________________________________________

****  Кохати  дуже  ти  хотіла  ****

За  мотивами  твору:  Хотіла…  АВТОР:  Іванка  Прокопишин

***************************************
Кохати  дуже  ти  хотіла,
Але  й  і  ти  кохала  тіло.
Бо  очі  твої  як  той  сніг,
Заплів  оманою  твій  гріх.

Бо  ти  й  як  він  хотіла  знати
Те  тіла  сильного  завзяття,
І  ти  хотіла  пригорнуть
До  себе  пристрасті  палання.

Але  коли  вогонь  затих,
І  пристрасть  полум'я  згасає,
В  душі  твоїй  ти  пізнаєш,
Кохання  щирого  не  має.  

Тому  спитай  себе  ти  щиро,
Чи  ти  кохатися  хотіла?
Чи  може  справжньою  любов,
В  душі  шукала  ти  невпинно.

Якщо  шукаєш  ти  любов,
То  не  шукай  її  у  тілі.
Шукай  її  серед  душі,
У  почутті,  у  почутті…
______________________________________________________

****  Ти  вільний  птах  ****

За  мотивами  твору:  «Іноді  хочеться…»  АВТОР:  Катерина  Дмитрецька

*********************************************
Ти  вільний  птах,  моє  дитя.
Якщо  душа  твоя  літає  -  літай,
Літай  неначе  вільний  птах,  
У  небі  чистім  високо  співає.

А  якщо  спів  той  перерве  туга,  
Тугу  ти  вилікуй  мовчанням,
Мовчання  болісна  струна,
Знайде  мелодію  кохання.

Якщо  кохатись  хочеш  ти,
Кохай  без  тями  до  нестями,
І  в  зорі  світлі  ти  тоді,
З  коханим  разом  відлітаєш.

Якщо  упасти  схочеш  ти,
То  я  заплачу  від  утрати,
А  якщо  виринеш  із  тьми,
Зрадію  наче  і  не  втратив.

Одне  тобі  скажу,  дитя.
Завжди  живи  завітам  згідно,
Любов’ю  щирою  люби,
І  спробуй  душу  ти  зцілити.
_____________________________________________________

****  Очей  твоїх  смарагди  ****

За  мотивами  твору:  «Не  вір  моїм  смарагдовим  очам…»  АВТОР:  Ірина  Кохан

******************************************
Чи  можу  я  забудь  очей  твоїх  смарагди,
Чи  можу  стерти  я,  те  що  сказала  ти,
Надії  всі  мої  розбилися  нещадно,
І  в  серці  залишилися  одні  лише  сліди.

Але  я  не  хотів  би,  щоб  ти  мене  жаліла,
Бо  жалість  як  усмішка  безжалісна  твоя.
Хай  краще  розтавання  і  смуток  кисло-гіркий,
Але  ще  не  померла  в  душі  любов  моя.
_______________________________________________________

****  Место  для  сраженья  ****

За  мотивами  твору:  «Angel  o  Demonio»  АВТОР:  Julia  Kushnir

*******************************************
Душа  твоя  вот  место  для  сраженья,
И  ангел  с  демоном  не  могут  быть  друзья.
Не  сможешь  оба  чувства  удержать  ты,
Любовь  и  ненависть  извечная  борьба.

Не  сможешь  изменить  другого  не  старайся,
Кто  ненавидит,  тот  не  любит  никогда,
Лишь  только  если  ненависть  осилит,
И  одолеет  лютого  в  себе  врага.

В  сраженье  этом  нет  другому  места,
Один  он  сам  осилить  должен  путь.
А  ты  люби,  люби  хоть  это  трудно,
Любовь  твоя  целебней  твоих  рук.
_______________________________________________________

****  Вірний  друг  ****

За  мотивами  твору:  «І  в  серці  віру  хай  примножать…»  АВТОР:  На-д-е-ж-да

*************************************
Зимовий  вечір,  вітер  стогне,
І  за  вікном  сніжок  летить.
Тобі  дивлюся  щиро  в  очі,
Та  на  душі  моїй  болить.

Болить  від  мрій  моїх  багряних,
Що  важко  їх  тепер  здійснить.
Душа  моя  тепер  блукає,
А  вчора  ще  бажала  жить.

Сльозами  ділу  не  зарадиш,
В  житті  не  має  вороття.
Та  тільки  сніг  із  вій  холодний,
Розтікся  в  краплях  на  щоках.

В  очах  твоїх  тепло  надії,
Ти  вірний  друг,  я  знав  завжди,
І  час  важкий  і  безнадійний
З  тобою  зможу  я  пройти.

Не  треба  слів,  тебе  благаю,
Твій  погляд  більший  за  слова.
В  твоїх  руках,  я  певно  знаю,
Знайду  любові  і  тепла.

Мій  щирий  друг,  крізь  зими  люті,
Крізь  морок  суму  і  жалю,
Пройду  неначе  в  день  пекучий,
І  віру  твою  збережу…
__________________________________________________

****  Вогонь  в  душі  ****

За  мотивами  твору:  «Вогонь  в  душі  палає…»  АВТОР:  Катерина  Дмитрецька

*******************************
Вогонь  в  душі  згасає,
І  серце  не  болить,
А  музика  ще  грає,
Життя  в  ній  ще  бринить.

Так  хочеться  ще  жити,
Забуду  що  було,
І  вірно  все  прожити,
Що  нам  іще  дано.
______________________________________________________

****  Юна  любов  ****

За  мотивами  твору:  «Сум…»  АВТОР:  Катерина  Дмитрецька

****************************************
Як  в  юності  любов  прекрасна,  
Так  ніжна  і  така  безстрашна,
Відверта  і  така  зваблива,
А  іноді  і  трошки  жартівлива.

Бо  в  юності  любов  завжди  чарівна,
Як  сяйво  від  зірок  вона  барвиста,
Як  промінь  сонця  нас  вона  зігріє,
І  в  серці  нашім  скресне  люта  крига.

Хай  сяють  дні  твої  завжди  моя  дитинка,
Любов  твоя  до  вік  хай  буде  чиста,  чиста,
Ти  душу  свою  не  готуй  для  втіхи,
А  краще  вірою  зміцни  її  на  віки.
________________________________________________________

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406527
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: Сергій Ранковий