Ні...
Там серед неба горять вогні,
в глибинах серця бринять пісні,
і ніби очі твої ясні
казали "так".
Стій...
Серед загублених кимось мрій
моє кохання зізналось їй
про те, що я вже давно не свій, -
в душі бідняк.
Знай,
не подарує ніхто цей рай
крім тебе. Сонце за небокрай,
ось так і ти в глибину пірнай
мого життя.
Він,
не буде тим, ким спроможний я,
і ця безкрайня любов твоя
йому - кайдан, лиш мені - зоря
серед сміття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2013
автор: Юрась Пухнастий