Оголена місцями тиша,
Через відрізки рваних фраз
Забуте в темряві колише
Із кожним вдихом повільніше,
Слова нанизує щораз.
Оголене місцями слово,
Як перелітний дикий птах,
Знов долетить обов’язково,
Летіти не крилатих вмовить
Родючим зЕрням по світах.
Оголена місцями рана,
Від слів затягнутий рубець
І тиша у тремтіння вбрана,
Обкутує, торкає пряно
Образи зводить нанівець.
Оголені місцями долі
Курличуть з вЕснами дощем,
А тиша рани дрібно солить,
Щоб паростки зростити кволі,
Злетіти ввись легким ключем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406465
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: Любов Чернуха