Ми про життя, що склалося у долю,
Розповімо, неначе шлюбна пара:
Вона- Любов, а я- так сам собою,
Та нас лиш двох накрити може хмара.
Ми- друзі, хоч окремо битись звикли,-
Біда не в тому, що плече є друга...
А так в житті буває часом прикро,
Коли висить над ласкою наруга.
Знайти нам спільну мову - не проблема,
Домовитись не важко, якщо спільно
Шукати відповідь на всі важкі дилеми,
А не кричать образливо- безцільно!..
Долаєм шлях ми нарізно і разом,
Бо маєм ціль і мрію ми єдину:
Ми хочем стать отим дороговказом,
Що приведе в квітучу Україну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406334
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: Віталій Назарук