Останні секунди чекання – і ось твій поїзд
Остання мить прощання – ти забереш мій
Весь спокій а на серці залишиш лише сум
Я думати буду про тебе перед сном
Так треба це я знаю - нічого вдіяти
Лише тебе кохаю - я буду мріяти
Чекання це як вічність – не знаєш коли
Побачишся хоч ще раз – згадуй інколи
І тихо знову підкрадеться час
А зранку знову стали чужими
І кілометри що розділяють нас
Безодні край – а я стою над нею
Ти полетиш а я залишусь сам
І стомлений життям – не здамся
Нехай лише ця ніч але обом нам
Запам’ятається на все життя
Нестримний поїзд рушив – усе час пішов
Він спокій мій нарушив – він її забрав
На дворі тепле літо - але в душі моїй зима
Цвітуть красиво квіти – але її нема
Дай сили мені Боже - дай витримки мені
Щоби я не дай боже не здався навіть в сні
Я буду жить для неї – мі нами сотні миль
Але зустрінемсь знову гадаю ще колись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2013
автор: Ruslan B.