Мені б тобі вірші складати,
Але невдало я римую.
Мені б тебе намалювати,
Але погано я малюю.
Немає в світі кольорів,
Щоб малювати твої очі,
Мені б не вистачило слів,
Щоб описати ту, дівочу
- Красу твою…
Ти досконала, ти прекрасна,
І образ твій живе в мені.
Я прóшу, кóли твоя ласка,
Дозволь, писатиму тобі.
Писатиму,
Як сонце буде над тобою.
Писатиму й тоді,
Як хмари нависатимуть грозою.
Писатиму завжди…
Писатиму про погляд твій
Казковий.
Чому казковий? Бо, як в казці
Усі, без винятку,
Лікує він хвороби.
Писатиму про посмішку твою.
Вона – найкраща в цьому світі…
Спускає ніч на місто темні віти.
Я спробую листом своїм тебе
Зігріти.
Думки очистять срібні зорі,
І нехай.
Ще напишу тобі,
Бувай.
(2007 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2013
автор: Антон Срібний