Прошу не питай, як я жити навчилась
Без тебе й без теплих обіймів жаданих,
Без наших з тобою спогадів рваних,
І як я у рай самотня спустилась...
Я віри не знаю у твоїх словах пустих.
В мені, наче камінь зірвався з плечей,
Й шукаючи спокій з-поміж твоїх речей
Сльозами стирала тебе із думок німих.
Я сни розівчилася майже читати свої,
А ночі безсонні спасінням єдиним булИ,
Бо в мене в кімнаті лиш зорі тоді жилИ
І рани гоїли в порожній такій душі.
А, знаєш, тепер я зуміла пробачити долю
За те, що навмисне мене розлюбив колись.
І більше не можу сказати тобі: "Залишись",
Бо жити навчилась без тебе...
(без зайвого болю).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406140
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2013
автор: Оле Чка