Монолог

В  веснянім  небі  ніжна  синява,
В  очах  моїх  кусочок  неба,
А  на  вустах  такі  прості  слова,  -
Коханий  –  це  усе  для  тебе.
Ти  чуєш  музику  дощу,  
Ти  чуєш  стукіт  мого  серця?
Тебе  люблю,  й  повір,  Усе,  тобі  прощу  
Лиш  прошу,  тільки  ти  не  сердься..
Он  музика  лунає  в  далині  
ЇЇ  доносить  теплий  вітер  –
Це  все,  повір,  дароване  тобі,
Лишень  для  тебе  сонце  в  небі  світить.
Усі  зірки  нам  світять  уночі,
Й  здавалося  б,  що  більшого  не  треба.
Най  яскравішу  я  віддам  тобі  –
Коханий  –  це  усе  для  тебе.
І  перша  квітка,  бачиш,    розцвіла  –
Це  від    кохання  із  землі  до  неба
Тобі  цю  квітку  милий  принесу  –
Ця  перша  квітка,  лиш  вона  для  тебе.
Ти  не  сумуй  коли  настане  ніч
І  твої  очі  не  побачать  сонця.
Я  запалю  для  тебе  „зорі-свіч”
І  тихо  затулю  віконця.
А  коли  сумно  буде  знов  тобі
Для  тебе  музику  дістану  з  раю.
Я    лиш,  благаю,  усміхнись  мені,
І  будь  щасливий  я  тебе,  благаю.
Усе  найкраще  все  тобі  віддам
Вуста  мої  знов  тихо  прошепочуть  –
Невже  не  можна  бути  разом  нам
Невже  у  світі  хтось  цього  не  хоче??!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40612
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.09.2007
автор: M@gdalena