А ти кохав. Кохав мене. І так жадав.
Волосся пестив ніжними руками.
Ти брав усе, й усе ти віддавав -
І це блаженство залишалося між нами.
Ти цілував, то ніжно то так палко,
Ти пив мене, неначе мід,
І в очі заглядав мені ти зранку,
А у ночі знов по спині холодний піт.
На своїм тілі твої руки відчуваю.
Палкі вуста, що так п’янять мене
Шепочеш знов на вухо –„Я кохаю”
Й тобі я віддаю усю себе.
Два тіла, два серденка, дві душі
З’єдналися в танці пристрасті німому.
Лиш стогін - й ми тепер одні,
Одні, єдині в світі цьому.
Це було ...Більше вже нема.
Ти вже забув, Я й досі відчуваю
Твій ніжний подих і твої слова,
Та ці слова для іншої. Я знаю.
Цілуй її, цілуй і обнімай.
Та не приходь до мене в сни, що ночі
ЇЇ так ніжно й пристрасно ласкай.
Й забудь мої блакитні очі.
Забудь, що я на світі цім живу.
Забудь, що марю, дихаю тобою.
Я долю не вблаганну знов кляну.
І ради тебе жертвую собою........................
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40610
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.09.2007
автор: M@gdalena