Час-меломан крутить давню шарманку,
Неблагозвучно звучать голоси.
Вітер за вітром ганяються зранку,
Ніби розлючені бійкою пси.
Курява сива вихриться шляхами,
В куряві все-монастир і пустир...
В очі зненацька дмухне порохами,
Й щось в тебе краде вже твій поводир.
Тільки протреш кулаками очиці,
Ніби вже твердо стоїш на шляху-
Та вже за мить запорошить зіниці
Й сліпаєш знов,як у темнім льоху.
Вітер за вітром ганяються зранку,
Падають з тріском тини...
Де відшукати таку колисанку,
Щоб повщухали вони?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406077
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.03.2013
автор: Михайло Гончар