Так хочеться закричати на весь світ,
За що зі мною так, скажи, скажи!
Мовчиш? Не знаєш, що сказати, так мовчи,
Не хочу чути виправдання слів.
Куди подітись, я не зна давно,
Сміятись відовчилася знедавна,
Мені життя навчання не дало,
Можливо смерть уроки дасть. Не правда!
Я хочу жити літ іще зо п’ять,
Я хочу бачити як море гасить сонце,
Ти знаєш, знаєш, як оце не знать!
Ти обіцяв для мене охоронця!
Ти говорив , що він мене захистить!
Що він помре, але мене спасе!
Але один, болючий в серце вистріл,
Мені погибель швидко принесе.
Не бійся я не плачу, сліз немає,
Немає слів і віри в небеса,
Вони мене із радістю приймають,
Можливо все було і не спроста?
04.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406037
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2013
автор: ulin44