Заколисали Янголи всі зорі,
І смуток позбирали у мішок.
Надію вклали у людськії долі,
В мішку зробили сотні дірочок.
І витрусили смуток в темну нічку,
Щоби до завтра смуток весь пропав.
Понакидали зірочок у річку,
І Янгол Вас так ніжно цілував.
Так притуляв до Вас легенько крила,
Так обнімав за душу,так любив.
А я з тим Янголом до Вас ходила,
Мене вночі літати Янгол вчив.
Та Ви далеко так від мене жили,
А я стомилась,плачу і лечу.
Бо знаю,що мене Ви так любили.
Не долетіла.Сіла і пишу.
А Янгол долетів,він перед Вами,
Ось Ви його побачите тепер.
Він говорив до мене лиш віршами,
Навіть писав,лиш вірш чомусь він стер.
І довелось мені переписати,
А може-я забула всі рядки?
Він передав,щоб Вас поцілувати.
Навчусь літати,щоб до Вас прийти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405899
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.03.2013
автор: Відочка Вансель